Електронна комерція як ніша для бізнесу

Електронна комерція онлайн

Ми впевнені, що всі користувачі, які читають цю статтю, усвідомлюють, наскільки значне місце в їхньому житті займає інтернет та електронна комерція.

Глобальна мережа відкрила для людей не тільки ряд пізнавальних можливостей, але і вивела комунікації між користувачами абсолютно на новий рівень! Тому ні для кого не стало новиною, що інтернет став використовуватися для здійснення онлайн-бізнесу.

В даний час практично кожна серйозна і старанна людина здатна заробити за допомогою всесвітньої павутини. «Яким чином?» — деякі здивуються. Допоможе в цьому електронна комерція!

Що таке електронна комерція та які її основні складові

Електронна комерція – поняття дуже широке і включає в себе безліч категорій, які ми обов’язково обговоримо пізніше. Якщо приводити максимально узагальнене тлумачення цього терміна, можна сказати, що це система економічних відносин, які здійснюються за допомогою інтернету. У вузькому сенсі, це електронна торгівля або онлайн-підприємництво.

До електронної комерції відносять такі глобальні категорії:

  • онлайн-торгівля
  • електронний обмін даними (оскільки в сучасному світі один з головних за цінністю ресурсів – це інформація)
  • електронний банкінг та здійснення страхових послуг
  • перекази грошей та електронні грошові кошти
  • електронний маркетинг (системи для збору даних, електронні каталоги, довідники, дошки оголошень).

На сьогоднішній день, практично кожна фізично існуюча комерційна організація (навіть найменша) має в розпорядженні власний сайт.

Це може бути звичайний інформаційний сайт з основними даними про організацію, послуги, відповідями на запитання, контактними даними. Або ж це може бути повноцінний інтернет-магазин.

Все залежить від специфіки роботи організації, її масштабів і цілей. Також даний напрямок це чудовий шанс для індивідуальних підприємців, які вирішили спробувати себе в якості мережевих бізнесменів.

У сучасному світі все більше процесів стають автоматизованими, тому очевидно, ця сфера інтернет бізнесу, буде успішно розвиватися і далі. Розповімо докладніше про переваги і недоліки мережевої комерції.

Переваги

  • Головною перевагою є її здатність досягати глобального ринку, не обов’язково маючи на увазі великі фінансові вкладення і витрати. Обмеження цього виду торгівлі не визначаються географічно. Це дозволяє споживачам робити глобальний вибір, отримувати необхідну інформацію і порівнювати пропозиції від усіх потенційних постачальників незалежно від їх місцезнаходження.
  • Завдяки прямому зв’язку з кінцевим споживачем, онлайн підприємництво, скорочує ланцюжок посередників, іноді навіть повністю усуваючи їх. Таким чином створюється прямий канал між виробником або постачальником послуг і кінцевим користувачем, що дозволяє пропонувати продукти і послуги, відповідні індивідуальним перевагам цільового ринку.
  • Електронна комерція дозволяє постачальникам бути ближче до своїх клієнтів, що призводить до підвищення продуктивності та конкурентоспроможності для компаній. У результаті споживач отримує поліпшення якості обслуговування, що призводить до більшої близькості, а також до більш ефективної до і після продажної підтримки. Завдяки цим нових формам електронної торгівлі споживачі тепер мають віртуальні магазини, які відкриті 24 години на добу.
  • Зниження витрат — ще одна дуже важлива перевага, зазвичай пов’язана з електронною торгівлею. Чим простіше і зручніше здійснюється конкретний бізнес-процес, тим більша ймовірність його успіху. Це призводить до значного зниження транзакційних витрат і, звичайно ж, цін, що стягуються з клієнтів.

Недоліки

Основними недоліками, пов’язаними з електронною торгівлею, є наступні:

  • Сильна залежність від інформаційно-комунікаційних технологій. Особливо це питання актуальне для українського ринку. Далеко не у всіх віддалених регіонах присутній високошвидкісний інтернет, який би сприяв розвитку інтернет-торгівлі;
  • Відсутність законодавства, яке належним чином регулює нові види діяльності в сфері електронної торгівлі як на національному, так і на міжнародному рівні. Сюди ж можна віднести високий відсоток шахрайства у сфері електронної торгівлі та відсутність ефективних методів боротьби з ним.
  • Не всі споживачі схильні до електронної торгівлі. Для багатьох клієнтів можливість «помацати» і візуально оцінити товар є ключовим фактором при покупці тих чи інших продуктів. Неможливість повною мірою оцінити якість придбаного предмета – основний фактор, що стримує розвиток електронної комерції.
  • Втрата користувачами конфіденційності і небезпечність при здійсненні онлайн-транзакцій. З розвитком технологій безпеки ризик цього чинника значно знижується. Тим не менш, втратити свої гроші при оплаті через інтернет набагато простіше, ніж втратити їх, віддаючи особисто в руки продавцю у якому-небудь магазині.
  • Загроза проблем з доставкою товару, оформленням повернення і т. п.

Електронна комерція в цифрах

Зародження електронної комерції плавно почало відбуватися в 1998 році. Сьогодні, через майже 20 років, загальний оборот інтернет-торгівлі склав 2,36 трлн. доларів. Перше місце за обсягом інтернет-продажів серед всіх країн, безумовно, займає Китай.

Електронна комерція умовно поділена більш ніж на 14 типів. Виділимо з них декілька найбільш поширених і цікавих і розповімо про них докладніше.

  • B2B – у розшифровці абревіатура означає «бізнес для бізнесу»
  • B2C – «бізнес для споживача»
  • C2C – «взаємовідносини між споживачами»
  • C2B – «відносини між споживачами і торговельними організаціями»
  • B2A – «бізнес-адміністрування»
  • C2A – «споживче адміністрування»

Бізнес для бізнесу (B2B)

У цьому типі електронної комерції обидва учасники – комерційні підприємства. В результаті масштаби і цінність електронної комерції B2B можуть бути величезними. В якості прикладу такої моделі можна описати таку ситуацію: підприємство-виробник смартфонів шукає оптовиків для збуту своїх товарів.

Таким чином, у цій схемі товари реалізуються для їх подальшого перепродажу кінцевим споживачам. Головною метою системи з В2В є підвищення ефективності співпраці компаній в режимі онлайн.

Для будь-якої бізнес-моделі характерні свої майданчики, з допомогою яких реалізуються торговельні відносини. Для схеми B2B такими майданчиками є біржі, аукціони та каталоги.

За допомогою каталогу можна отримати максимум інформації про характеристики та властивості продукту, що одержується. Також покупці можуть порівнювати товари за ціною, термінами і умовами доставки, відгуками і т. д.

Така інформаційна прозорість у багато разів може полегшити вибір клієнта. Найчастіше каталоги створюються в областях, де відбувається збут недорогих товарів, на які можна спрогнозувати попит, і ціна на які майже не змінюється.

Аукціони, як правило, проводяться для товарів унікального типу. Наприклад, ними можуть бути рідкісні предмети, спеціалізоване технічне обладнання і т. д. Ціноутворення тут ніколи не буває фіксованим і відбувається прямо в момент проведення аукціону.

Продавець виставляє всі свої лоти, а численні покупці пропонують постійно підвищувати ціну, якщо вони зацікавилися в товарі. Аукціон для лота завершується після закінчення заздалегідь обумовленого часу, після цього товар віддається клієнту, який запропонував найбільшу ціну останнім.

На біржах ціни формуються у відповідності з попитом і пропозицією, а тому вони дуже рідко виявляються стабільними. Біржа відмінно підійде для продажу популярних, поширених і простих товарів з легко стандартизованими характеристиками. Біржа також підходить для галузей, у яких ціна і попит часто коливаються. Найчастіше біржі надають можливість здійснювати торги анонімно.

Бізнес для споживача (B2C)

Коли ми чуємо термін «електронна комерція», більшість людей думають саме про модель B2C. Можна сказати, що дана схема є логічним продовженням системи B2B, адже саме тип В2С забезпечує доведення товару до кінцевого споживача.

Таким чином тип «бізнес-споживач» відповідає нашим уявленням про традиційну роздрібну торгівлю. Єдиною відмінністю є те, що в даному випадку торгівля здійснюється через Інтернет.

Даний тип відносин найбільш поширений в сфері онлайн-комерції. В Інтернеті вже є безліч віртуальних магазинів, які продають всі види споживчих товарів, таких як електронні прилади, програмне забезпечення, книги, взуття, автомобілі, продукти харчування, розважальні продукти, послуги та багато іншого.

Схема «бізнес-споживач» дає багато переваг як покупцю, так і продавцю:

Для продавця ця схема вигідна головним чином тим, що немає потреби наймати багато оплачуваного персоналу, як це буває у звичайних магазинах. У покупця відпадає потреба витрачати час на відвідування магазину: будь-який товар можна купити в інтернеті, вивчивши характеристики та відгуки.

У порівнянні з покупкою в традиційному магазині споживач зазвичай має більше інформації, доступної з точки зору інформаційного контенту. Оскільки інтернет-магазини не можуть дати клієнту потримати потрібний товар в руках, вони намагаються компенсувати це наданням максимуму текстової інформації (споживач може вивчити всі докладні характеристики і властивості, прочитати відгуки).

Ще один загальновідомий факт – через інтернет будь-який предмет можна придбати дешевше, ніж у звичайному магазині. На побутову техніку різниця в цінах може становити декілька тисяч.

Прикладами найбільших інтернет-магазинів, що працюють по системі «бізнес-споживач» є: Amazon, Розетка, Aliexpress і т. д.

На основі схеми B2B з’явилося ще одне відгалуження в електронній комерції. З 2010 року активно почала розвиватися продаж товарів через соціальні мережі, тому такий вид торгівлі отримав назву «соціальна комерція».

Тип B2B реалізується за допомогою наступних торгових майданчиків:

  • інтернет-магазини
  • Web-вітрини
  • соціальні мережі

Споживча електронна торгівля (C2C)

Ця сфера зачіпає торговельні відносини між людьми, які не ведуть підприємницьку діяльність. Проводячи аналогію з життям, можна сказати, що це щось на зразок оголошення в газеті про продаж того чи іншого товару.

В Україні в якості торговельних майданчиків для формату C2C виступають всім відомі дошки оголошень: ОЛХ, Ріа і т. д. Також формат С2С почав широко розповсюджуватися в соціальних мережах. Створюються спеціальні групи, в яких користувачі розміщують оголошення про продаж речей з будь-яких категорій.

Розглянемо ще декілька існуючих схем. Відразу зазначимо, що вони користуються значно меншою популярністю і заробити на них звичайному користувачеві дуже важко. Такі схеми представлені, головним чином, для розширення загального світогляду.

Споживчий бізнес (C2B)

Цей тип електронної комерції дуже поширений у проектах, заснованих на краудсорсінгу. Велика кількість людей роблять свої послуги або продукти доступними для покупки серед компаній, які шукають саме ці види послуг або продуктів.

Прикладами такої практики є сайти, на яких дизайнери представляють кілька варіантів для логотипу компанії, і який-небудь з них вибирається та купується.

Інші платформи, яка дуже поширені у цьому типі комерції, — це ринки, на яких продаються фотографії, зображення, мультимедіа і елементи дизайну.

Бізнес-адміністрування (B2A)

Ця частина електронної торгівлі охоплює всі онлайн-транзакції, що проводяться між компаніями та державним управлінням. Ця область характерна для таких областей, як фіскальний, соціальне забезпечення, зайнятість, юридичні документи та регістри і т. д.

Споживче адміністрування (C2A)

Модель «споживач-адміністрація» охоплює всі електронні транзакції, що проводяться між окремими фізичними особами та державним апаратом.

Застосовуватися ця схема може в наступних областях:

  • Освіта — поширення інформації, дистанційне навчання і т. д.
  • Соціальне забезпечення — за допомогою поширення інформації, здійснення платежів і т. д.
  • Податки — подача податкових декларацій, платежів і т. д.
  • Охорона здоров’я – запис на прийом, онлайн-консультації, оплату медичних послуг

Обидві моделі, пов’язані з державним управлінням (B2A та C2A) тісно пов’язані з ідеєю ефективності та зручності використання послуг, що надаються громадянам урядом за підтримки інформаційних і комунікаційних технологій.

Основні висновки

На основі інформації, викладеної в статті, виділимо кілька ключових моментів, які характеризують основні положення електронної комерції.

— для здійснення бізнес-операцій, має існувати мінімум два учасника. Один з них завжди буде виступати в ролі продавця, а інший в якості покупця.

— Система В2В (бізнес – бізнес) – уособлює оптову торгівлю, і товари тут продаються юридичним особам. Тип B2C (бізнес-споживач) являє собою роздрібну торгівлю і доводить товар до фізичних осіб (кінцевих споживачів)

— Будь-який користувач без спеціальної інформаційно-комп’ютерної підготовки зможе заробляти з допомогою схем В2С (бізнес –споживач) і С2С (споживач – споживач).

— Тип комерції B2C найпоширеніший варіант здійснення електронної комерції. Кожен користувач зуміє заробити таким шляхом, створивши свій інтернет-магазин. Докладніше про створення свого інтернет-магазину без вкладень можна прочитати в цій статті. Також ми писали статтю про заробіток на Аліекспрес – це чудовий приклад, який уособлює отримання доходу по системі С2С.

— В цілому, існує маса схем онлайн бізнесу. Можна розширити цей список до 30-40 схем, у залежності від суб’єктів економічних відносин. Наприклад, якщо ми вважаємо, що уряд є окремим суб’єктом, то зможемо придумати ще багато видів онлайн торгівлі: B2G (від бізнесу до уряду), G2B (уряд для бізнесу), G2E (уряд для співробітників), G2G (Уряд урядові), G2C (уряд громадянину), C2G (громадянин до уряду). Нагадуємо, що всі основні і загальновизнані типи були розглянуті в даній статті.

Підводячи підсумок всьому вищесказаному, можна сказати тільки одне: «електронна комерція» продовжує успішно розвиватися, проникаючи в більш вузькі спеціалізовані сфери торгівлі. Майбутнє за інтернетом і технологіями. Можливо, через кілька десятиліть у користувачів і зовсім пропаде потреба в традиційних роздрібних магазинах. А поки цього не сталося, просто слід знати, що електронна торгівля – відмінний шанс заробити і створити власний бізнес з мінімальними вкладеннями.

Якщо хочете подякувати авторам - поділіться матеріалом в соцмережах

Матеріали по темі:

avatar
  Підпишіться  
Сповітити про